летючий

летючий
—————————————————————————————
летю́чий
прикметник

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "летючий" в других словарях:

  • летючий — а, е. 1) Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. || Який летить у повітрі, пересуваючись за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Який пересувається в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • Летючий (Летучий), Григорий Павлович — (1814 не ранее 1887)    арх. худ. Окончил Акад. худ. в Петербурге. С 1836 по 1846 работал в стр. комиссии Саратова, губ. стр. отд. Томской и Симбирской губ. С 1846 по 1886 губ. арх. Перми. Автор проектов ряда обществ. зданий и церквей в Перми и… …   Уральская историческая энциклопедия

  • Список дворянских родов Полтавской губернии — Список дворян Полтавской губернии  официальное печатное издание Полтавского дворянского депутатского собрания, которое содержит список дворянских фамилий и лиц, время причисления их к дворянству с указанием их предков. Эти данные приводятся… …   Википедия

  • калонг — а, с. Ссавець роду летючих лисиць підряду криланів; летючий собака, летюча лисиця …   Український тлумачний словник

  • летучий — а, е. 1) Який літає, летить, переміщається в повітрі. 2) перен. Який може швидко пересуватися, на ходу маневруючи. || мед. Який раптово виникає то в одному, то в іншому місці, швидко проминає в одному місці та з являється в іншому (про хвороби).… …   Український тлумачний словник

  • летючість — чості, ж. 1) Абстр. ім. до летючий. 2) Те саме, що фугітивність …   Український тлумачний словник

  • летячий — а, е, діал. Летючий (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • швидкий — I 1) (про дії, рухи, темп тощо який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний,… …   Словник синонімів української мови

  • камінь — камень ston Stein – тверда г.п. чи мінерал у вигляді суцільної маси або окремих шматків. Брила, грудка г.п. Термін К. є складовою частиною других (зайвих) назв ряду мінералів, або сумішей і зростків мінералів, а також торгових, місцевих і… …   Гірничий енциклопедичний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»